Дж. Г. Байрон. Поема « Мазепа»

Тема: Дж. Г. Байрон. Поема « Мазепа». Її історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст поеми Дж. Байрона „ Мазепа”, з”ясувати ознаки історизму та романтизму у творі; розкрити риси романтичного героя в образі Мазепи; розвивати навички самостійної роботи, виразного читання, логічного мислення; виховувати зацікавленість до історичного минулого своєї країни, вміння працювати в парах.

Обладнання: портрет Байрона, портрети Мазепи;репродукції картин, мультимедійна презентація уроку; тексти поеми Дж. Байрона.,

Запис твору Ф. Ліста „ Мазепа”.

Тип уроку: урок- дослідження

Епіграф уроку:

Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Дж.Байрон „ Мазепа”

Постать гетьмана Мазепи як сюжет для літератури можна поставити у ряд таких постатей, як прометей, Мойсей, Фауст. Серед українських героїв у світі він не мав собі рівних.

Р.Горак

Хід уроку:

І. Оголошення теми й мети уроку.(слайди №1-2)

· Сьогодні ми продовжуємо роботу над вивченням творчості відомого англійського поета-романтика Дж. Байрона. Ми будемо досліджувати поему „ Мазепа”, її історичну та романтичну основу

· З”ясуємо риси романтичного героя в образі Мазепи.

· Знайдемо відповідь на наше проблемне питання: Чому Байрон називав Мазепу титаном? Які спільні риси в Мазепи та Прометея?

· Готуючись до уроку, ви працювали в парах, досліджували різні питання.

У 1818 році Дж. Байрон, перебуваючи в Італії, написав поему „Мазепа”. Український гетьман Іван Степанович Мазепа-одна з найзагадковіших постатей в українській історії. Надзвичайна зацікавленість ним з боку істориків, письменників пояснюється неординарністю, складністю і величчю його як особистості.

Хто ж він такий – Іван Мазепа?

Історики-( презентація проекту І групи- „ Історична постать гетьмана Мазепи” –коротка біографія Мазепи, слайди №3-7) 1-ше повідомлення . Іван Семенович Мазепа – один із найвидатніших українських гетьманів, який найдовше (22 роки) був при владі. Народився 20 березня 1640 року (за деякими джерелами 1639р.так вважають більшість істориків) на хуторі Каменці (згодом Мазепинці) біля Білої Церкви.

Батько Мазепи займав визначну посаду в окрузі Білої Церкви, був “шляхтич і жолнер” та сотенним отаманом тут же, на Білоцерківщині.

Мати – Марія Магдалина була освіченою жінкою, великою патріоткою України. Походила із української рідні Макієвських. Мати для гетьмана-сина була найпершою порадницею. Останні 13 років життя вона – ігуменя Києво-Печерського жіночого монастиря. Мала двох дітей: доньку Олесю та сина Івана, майбутнього гетьмана. Ще змалку Іван мусів навчитися їздити верхи, володіти шаблюкою та засвоїти всі військові вправи.

2-ге повідомлення Де вчився Мазепа? За настановою матері він навчався у Києво-Могилянській колегії, яку за часи свого гетьманування перетворив в академію. Мазепа студіює три роки риторику і латину. Цицерон, Тит, Лівій і Тацит стають його улюбленими авторами. Пізніше майбутній гетьман вчився в єзуїтській колегії у Варшаві. Далі батько Мазепи відсилає його до двору польського короля Яна Казимира пажем, який відрядив його завершувати освіту за кордон. Протягом 1656-1659 рр. Мазепа перебував у Німеччині, Італії, Нідерландах (де вивчав іноземні мови).

Майбутній гетьман був дуже освіченою людиною: володів шістьма мовами (польською, латинською, італійською, німецькою, французькою, татарською), добре знався на філософії та історії, музиці й поезії, писав вірші, грав на бандурі. Мазепа був великим авторитетом для польських королів, українських гетьманів, московських бояр. А ще з-поміж козацької верхівки він був найпопулярнішою особою, тому прихід його на гетьманство 1687р. був цілком закономірним.

“Політологи”

Іван Мазепа – політичний діяч

(Виступ учня з демонстративним матеріалом на карті)

Яке місце в історії зайняв Мазепа як політичний діяч?

1-ше повідомлення У 1687 році маючи трохи менше, ніж 50 років, Мазепа дістає булаву, на яку довго чекав. Своє гетьманування Мазепа розпочав з підписання Коломацьких статей. На початку він вважав, що зможе втілювати свої задуми щодо України тільки в союзі з Москвою, відносини з якою, на його переконання, мали будуватися на засадах українсько-московського договору 1654 р.. За підтримки Москви Мазепа сподівався поширити територію Гетьманщини на відвойовану від Польщі Правобережну Україну, а також на частинку земель, якими володіли Крим і Туреччина. Питання іншого союзника на той час не визріло. Пов’язаний договором з Московією, Мазепа брав участь у зовнішньополітичній діяльності царя. Так, козацькі загони надавали допомогу царській армії у походах проти Криму.

Ставши гетьманом, Мазепа домагався стабілізації українського політичного й економічного життя. Він має прагнення об’єднати землі Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя та Слобожанщини в єдиній Україні, яка уявлялася гетьманові як держава західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою.

Мазепа продовжував розвивати напрямок створення козацької еліти, започаткований Самойловичем, запровадженням посад бунчукових товаришів. Протягом 20-літнього перебування при владі Мазепа стабілізував внутрішнє життя, а в зовнішній політиці - протидіяв наступові царату на українську автономію. Доба Мазепи – це час відродження України, епоха її політичного, економічного й культурного поступу.

“Літературознавці”

Іван Мазепа – поет

(Учні роблять літературознавчі дослідження)

1-й учень “Незабутня для мене й досі велична бібліотека небіжчика Мазепи. Дорогоцінні оправи з гетьманським гербом, найкращі київські видання, німецькі й латинські інкунабули, багато ілюстровані стародавні рукописи! Не без зітхання згадую в теперішній моїй мізерії всі ці книжкові багатства, рівних яким не було в Україні”, так скаже пізніше про гетьмана Мазепу генеральний писар за урядування Мазепи, гетьман у вигнанні Пилип Орлик. Справді, Мазепа був дуже освіченою людиною і мало хто знає, що він був непересічним поетом. До нашого часу дійшли його чотири вірші.

Найраніший вірш – це 13-стопова епіграма, опублікована в журналі “Русская старина”

“Науковці- культорологи”

Іван Мазепа - меценат

(Виступи учнів з використанням мультимедійного показу культурних пам’яток, збудованих за сприянням Івана Мазепи)

1-й учень Одним із найважливіших напрямків державної політики Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. Він вважав, що завдяки розвитку української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування Україна може зрівнятися з європейськими державами. Із державної скарбниці гетьман виділяв величезні кошти, які і змінили архітектурні обриси багатьох міст, зокрема Києва, Чернігова, Переяслава, Глухова, Лубен, Бахмача, Батурина. Мазепа фундував понад десяток нових храмів, сприяв відбудові багатьох церков княжої доби.

Коштом гетьмана було збудовано:

1. Богоявленський собор Братського монастиря в Києві. Кінець XVII ст.. Зруйнований 1935р.

2. Величний Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею. Кінець XVII ст.. Зруйнований 1934 р.

3. Церкву Всіх Святих у Києво- Печерській лаврі. (1696-1698 р.). Розбудові Києво-Печерської лаври – головного осередку православ’я в Україні Мазепа приділяв особливу увагу.

4. Вознесенську церкву в Переяславі.

5. Спаську церкву Мгарського монастиря.

6. Соборну церкву Миколаївського військового монастиря на Печерську у Києві (1690-1695)

7. Кирилівську церкву.

8. Воскресенську церкву в місті Суми, та інші.

2-й учень

За Мазепи було відбудовано:

1. Лаврський Успенський собор

2. Троїцьку надбрамну церкву

3. Софійський собор у Києві

4. Михайлівський Золотоверхий собор із дзвіницею.

Не менше, ніж церквами й монастирями, опікувався гетьман Мазепа Києво-Могилянською академією:

-збудував перший поверх нового будинку академії;

- домігся підтвердження статусу академії;

- надавав у володіння села й землі;

- матеріально підтримував студентів.

За часів Мазепи Києво-Могилянська академія налічувала 200 студентів, сьогодні академія має понад 2000 чоловік.

Дбав Мазепа і про створення нових осередків культури, одним з яких став Чернігівський колегіум.

Інша царина культурницької діяльності Мазепи – друкарська справа.

Власним коштом видав чудову євангелію арабською мовою. Вона викладена діамантами і находиться в Алепо. Маючи велику бібліотеку, обдаровував книжками з неї монастирі, церкви, окремих осіб. На великі свята в Єрусалимі досі вживають у церкві Святого Гробу миску, вирізьблену італійським митцем із написом: “Щедрий дар великого гетьмана його Величності Івана Мазепи”.

Треба сказати, що після тривалого лихоліття Великої Руїни, добу по Богданові Хмельницькому, мазепинська доба вирізняється бурхливим піднесенням культури та промисловості.

Історики”

Мазепа – зрадник?

(Виступ учня з демонстрацією на карті)

Ставши гетьманом, Мазепа підтримує дружні стосунки з Москвою. Та бачить лише руїну України. І в нього починає закрадатися думка: ”Заради чого всі ці муки? Куди, на що ідуть сили народу? Чому замість того, щоб будувати Україну, ми допомагаємо будувати велику Росію?” Досвідчений політик, Іван Мазепа добре знав наміри царя перетворити Україну на частину Російської держави, тому наполегливо шукав шляхів розриву спілки з царем. Для здійснення своїх намірів гетьман вирішив використати події Північної війни – головної події життя тогочасної Європи. В той час Петро І почав збирати війська поблизу шведського кордону. А в 1700 р. почалася війна Московії проти Швеції. Ця війна і дістала назву Північної. Вона стала справжнім лихом для українського козацтва та й усього українського населення. Старшина і гетьман почали замислюватись над подальшою долею Гетьманщини. Мазепа добре розумів згубність відносин України з Московією. Він шукає зв’язків із Швецією. У 1706 році той і справді розпочав таємні зв’язки із шведським королем Карлом XII.

У 1708 році Іван Мазепа, щоб зберегти автономію і захистити себе і козацьку старшину від “пут московського централізму”, переходить на бік шведського короля Карла XII, супротивника російського царя Петра І, якому до того часу зберігав вірність.

У 1708 році 29-30 жовтня між українцями та Карлом XII було укладено договір. Договір передбачав таке: “ Україна має бути незалежною та вільною; всі загарбані Московією землі, що колись належали “руському” народові, мають бути повернені Українському князівству; шведський король повинен захищати країну від усіх ворогів і допомагати, коли про це попросять гетьман і “стани”; Мазепа має бути довічним князем України; шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства; для стратегічних потреб шведське військо може займати п’ять українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).

Чи Мазепа – зрадник? Для українського народу – ні. Він був його захисником і мудрим керманичем.

Гронування « Хто ж він такий- Іван Мазепа?» (Слайд №8)

Вчитель: Постать Мазепи завжди цікавила письменників. В очах одних він був героєм, борцем за свободу свого народу, а у інших , як у О.С.Пушкіна в поемі „ Полтава” –зрадником. Слово нашим літературознавцям.

Літературознавці- Образ Мазепи в світовій літературі

1. Постать Мазепи, цього неординарного українця, цікавила багатьох митців.( аналіз таблиці) Одним з перших образ Мазепи увічнив у слові французький просвітитель , енциклопедист, письменник Вольтер у своїй „ Історії Карла ХІІ” у 1731р.Відомо, що описуючи пригоди молодого Мазепи, автор скористався мемуарами польського шляхтича Яна Пасека- заклятого ворога Мазепи, який мав письменницький хист і вигадав досить цікаву легенду про молодого Мазепу і про його перебування при дворі польського короля Яна Казиміра. Вольтер писав: „ В молоді роки у нього був роман з дружиною одного польського шляхтича. Чоловік його коханої , дізнавшись про це, звелів прив”язати Мазепу до спини дикого коня і відпустити його на волю. Кінь був з України, він побіг туди назад, приволікши з собою Мазепу, напівмертвого від утоми й голоду. Йому дали притулок місцеві селяни...”Вольтер писав про Мазепу: „Це був чоловік хоробрий, запобігливий, невтомний робітник, не дивлячись на свою старість. ...він приніс королю надію підтримки своїм розумом... без його допомоги вся армія загинула б з голоду та бід..при цих обставинах цар запропонував Мазепі повернутись до нього, але той залишився вірним своєму новому союзнику...”.”Вольтерівський Мазепа хоробрий, розумний, невтомний, енергійний, людина слова, тверезо мислить. Його люблять, ним захоплюються. Саме з цього твору Байрон запозичив цю легенду як основу свого твору

.

2.Найгрунтовніша книга про Мазепу-„ Мазепа. Життя й пориви великого гетьмана.” Автори Ілько Борщак і Рене Мартель. Ілько Борщак – наш земляк , він народився в Херсоні, навчався в Одеському університеті, жив і помер у Франції. Книгу видано у 1933р, а перевидано у 1991р. В ній стверджується, що Мазепа мав смертного ворога- Яна Пасека, який і вигадав легенду про помсту Мазепі польського шляхтича за стосунки з його дружиною.

Автори переконливо доводять, що такого не було, що це плід фантазії Песека. Проте історію цю підхопили митці світу як загадкову, неординарну.

3.Відомий французький письменник В.Гюго теж звернувся до даного сюжету в своїй поемі „ Мазепа”. Основна увага зосереджується на стані героя. Автор показує силу волі, мужність молодого Мазепи. Поема- гімн силі духу Людини, що здолала все.

„ Падеш ... ось край... ще раз зібрав ти свої сили. Встаєш, ти- володар!”

„ Та що ж ! Цей труп живий, що нині гине,

Колись іще буде народом України

Звеличений, як князь...

Колись кирею вдягне прадідних гетьманів

У сяєві зіниць;

А як у ній з”явиться - степові народи

Пішлють йому на зустріч фанфар хороводи

І падатимуть ниць!

У Гюго Мазепа величний, фізично сильний, самотній у своїх переживаннях, гордий, волелюбна натура.

4. Польський романтик І половини ХІХ ст.. . поет і драматург Юліус Словацький належав до так званої „ української групи поетів”, народився на Україні в м. Кремінці. Захоплювався Пушкіним, Байроном. За участь в національно-визвольному русі змушений був емігрувати, жив у Франції. Італії , Швеції. Помер в Парижі. Але похований у Краківському замку поряд з могилою А.Міцкевича. Він написав трагедію „ Мазепа”, сюжет якої був навіяний поемою Байрона. Але інтрига в тому, що автор показав, що до Мазепи поставились несправедливо, він не винен, оскільки захищав короля.

5. Поетичну мазепіану поповнила і поема В Сосюри „ Мазепа”, яка була закінчена у 1960 Сосюра синтезує всі літературні спроби змалювати гетьмана. Він в нього виступає в кількох амплуа: королівський паж, поет, Дон- Жуан. Є в його поемі і епізод про те, як Мазепу прив”язали до спини дикого коня.. Звичайно, цей сюжет перегукується з відомим романтичним сюжетом.

З наказу пана слуги пана

( Була недовгою борня)

Ремнями прив”язали Йвана

Гуртом до дикого коня

Й бичами вдарили!... Од брами

З них кожен наче одлетів...

І кінь шалений копитами

У дике поле загримів...

„ Прощай, прощай, моя кохана !”-

Шепнув несчасний і зомлів.

Висновок. Як ми бачимо , постать українського гетьмана Мазепи, легенда про нього справді цікавила представників багатьох культур поетів, письменників, драматургів.

Вчитель: Звичайно, не міг не захопитися такою сильною, неординарною особистістю , як Іван Мазепа і Дж. Байрон . Саме такі натури ставали героями його творів. А зараз ми пропонуємо ще раз поринути в поетичне слово безсмертного Байрона.

ІІІ група. (художнє читання поеми в скороченому варіанті) або короткий переказ поеми.

--Постановка випереджального завдання. Пригадавши зміст поеми, скажіть , чому саме у такій послідовності розміщені на дошці репродукції картин .

В жахливий день біля Полтави

Від шведів щастя утекло,

Навкруг порубане, криваве,

Все військо Карлове лягло.

Такий від долі жереб впав;

І Карло день і ніч тікав

Через поля, річки, діброви

В чужих і власних каплях крові.

(діалог короля і Мазепи)

Поранений Карл хвалить Мазепу та його коня Буцефалоса за спритність, відважність та просить розповісти де той навчився такій спритній їзді.

Мазепа переноситься думками в минуле

Красунь- юнак я був тоді...

Тепер, коли вже сімдесятий

Мені минув, не гріх сказати,

Що в дні юнацтва золоті,

Бувало , кожного вельможу

З мужів чи хлопців переможу

У всій приватній марноті.

Я ж був веселий і стрункий...

Мазепа розповідає про своє кохання до Терези,дружини заможного шляхтича, про свої глибокі почуття

Кохав я і коханим був...

Та ви ще слабість цю солодку

Не відчували -так я чув...

Ми потай бачились...Той час,

Як ми зустрілись перший раз,

Був повен туги і чекання.

Я всю віддав би Україну,

Щоб пережить таку хвилину

І знову тільки пажем буть-

Отим щасливим паничем...

І нас обох одної ночі

Схопила зграя шпигунів...

Від гніву граф оскаженів,

А я голіруч- як на сміх!

Скорився долі ...і юрба

Мене у двір поволокла.

Яка Терезина судьба,

Не скажу вам- не знаю й сам,

Отак нас доля розлучила.!

„ Коня сюди!”- Коня ввели,

Це справді був шляхетний кінь-

На Україні виріс він.

Прудкі , мов ті думки, були

І нього ноги... Дикий звір...

Мене десяток гайдуків

Йому до спини прикрутив

Тугим ремінням- і пустив...

Свисток, батіг ...і кінь побіг...

Герой Байрона - юний Мазепа - пережив багато фізичних і моральних мук, він був на межі, вже майже втратив надію на порятунок.

Моє безсиле тіло

Що зв”язане на нім весіло,

Для диких сил було, мов пух.

І кожен мїй болючий рух

Звільнити ноги, спину , руки,

Напухлі від страшної муки,

Будили жах його і гнів...

Вже ось до лісу ми добрались...

Це був безкраїй, дикий праліс...

Крізь листя вітром кінь летів,

Лишав далеко за собою

Кущі, дерева і вовків,

Що ззаду гналися юрбою..

Почув я плюскіт біля себе,

Вгорі ж мигтіло зірне небо..

Це був не сон: мій дикий кінь

Перепливав ріку глибоку...

Десь кінське ржання розляглось

Із хащі темної соснини,-

Табун коней до нас летів

Чотирикутником великим.

Коли мій кінь побачив їх,

То наче збувся він безсилля,

Напружив жили кволих ніг

І почвалав... Ще тільки хвиля-

Він хрипло, глухо заїржав,

Здригнувся і на землю впав...

Отак лежали ми прикуті-

Вмираючий на мертвім трупі.

Як мало сподівався я,

Що бідна голова моя

Побачить блиск нового дня.

Вже сонце сіло ....Все ще я

Лежав прив”язаний до трупа

Вже задубілого коня..

Легенька дрож і забуття...

Вже іскор у мізку нема -

Важке зітхання...гострий біль...

Ще стогін- і нарешті тьма.

Прокинувсь...Де я?

Людське схилилося лице

Ласкаво, ніжно наді мною?

Дівчатко з довгою косою,

Струнке, вродливе і ставне-

Сиділо в хаті під стіною

І пасло поглядом мене.

Когось гукнула...Вона вернулася з батьками..

Вони знайшли мене в долині,

Внесли мов трупа в ближній дім

І врятували... А потім

Я став гетьманом в їх країні

Безумний, що в гніві палкому

Помстивсь так люто на мені...

Він путь проклав мені до трону..

Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Закінчив гетьман свою розповідь.....

І сон стулив йому вже очі.

Та ви дивуєтесь чому

Король не дякував йому

За повість?

Він причину знав:

Король уже годину спав.

· Вчитель: В чому ж особливість цієї поеми?

ІІ група .Дослідники творчості Байрона. В поемі Байрона на тлі історичних подій , втечі Карла і Мазепи після Полтавської битви, передана розповідь Мазепи про його лет на коні –помсту польського шляхтича. Це прекрасний, геніально складений віршований твір. Композиційно він поділяється на 20 невеликих частин, кожна з яких – закінчений епізод, пов’язаний з іншими епізодами. Особливість цього твору-це монолог- сповідь старого Мазепи, спомин про молоді роки за часів його служби у польського короля, розповідь в розповіді або розповідь з обрамленням. Автор використовує саме такий прийом, це допомагає повірити читачу в достовірність подій.

-- Яким же постає Мазепа в байронівській поемі на початку твору?

--З чим порівнює його автор?

--Яким далі зображено Мазепу?

--Доведіть, що герой щиро кохав Терезу.

--Як поплатився за це кохання герой?

--Чому він опинився в Україні?.

--Чи намагався Мазепа звільнитися?

Пригадайте, які риси притаманні романтичному герою.

Які риси романтичного героя ми знайдемо в образі Мазепи?

Чому автор так зацікавився ним?

Слово вчителя . Інтерес Байрона до образу Мазепи викликаний кількома причинами. Насамперед, у контексті власних свободолюбивих бунтарських настроїв. Байрон сприймає його життя як гідний наслідування приклад героїчного служіння батьківщині. Саме так сприймали Мазепу в Європі, де він був одним із найшановніших діячів історії.

Чому це романтичний твір?

Учні групи:

1. „ Мазепа”- це ліро- епічна поема .Поява так званих мішаних жанрів була характерна для романтизму.

2. Зацікавила поета сама легенда, що була таємничою, ефектною, небуденною.

3. Романтиків завжди цікавили неординарні особистості , масштабні постаті. Мазепа – саме такий.

4. Експресивні вираження переживань, чіткі логічні позиції, антитеза-(насильство- беззахисність, тиран-жертва, завойовник-завойований)- все це вказує на приналежність до романтизму.

5. І, мабуть, найголовніше. Образ вершника Мазепи став символом :

- неспокійної душі;

- нескореної сили;

- постійної небезпеки;

- уособлення вільної людини;

- це символ свободи, нації.

Всі ці ознаки доводять ,що поема є романтичним твором.

· Вчитель: Давайте згадаємо, якими риси притаманні романтичному байронічному герою? (відповідь)

Чи можна віднести образ Мазепи до романтичного байронічного героя?

Яким же ми побачили Мазепу у Байрона?

Пропоную вам попрацювати в групах з цитатним матеріалом (додатки) та колективно заповнимо нашу схему.

Образ Мазепи (схема)

Королівський паж Гетьман

Висновок: „ Образ Мазепи-гетьмана не просто багатший й цікавіший за Мазепу-коханця, перед нами два різні характери” С.Павличко

Вчитель: В романтичних творах завжди присутні символи. Які ж символи використовує Байрон?

Дослідники символів в поемі.

Схема Природа

Доля СИМВОЛИ Дикий кінь

Сонце Кінь

І . В поемі Байрона присутні образи-символи .Велике значення має образ долі, яка переслідує всіх героїв. Доля відвертається від шведів під Полтавою, від короля Карла ХІІ, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому сильне кохання, але й розлучила їх, доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом. На думку Байрона як романтика, доля, фатум має великий вплив на людину. Поет розмірковує, чи може людина протистояти долі, чи здатна це зробити? Відповідь на це питання автор дає, змальовуючи образ Мазепи.

2. Символічний образ сонця постійно присутній в поемі , воно супроводжує нашого героя – то піднімається, то заходить. Воно символізує життя, яке поступово покидало то поверталось до нашого героя:

„О, як те сонце йде поволі!”

„ Вставало сонце....”

„ Й очима сонце проводжав..”

„ Востаннє сонце вже зайшло.”

„ Вже сонце сіло”

3. В поемі особливо вирізняється образ коня. Як відомо, у романтичних творах кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозуміло, чому Карл ХІІ втрачає коня ( доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна). Образ дикого коня , що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну, це і символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, і символ непохитної волі., яка приведе Мазепу до гетьманства. Невпинний біг коня створює надзвичайний динамізм поеми.

4.. З образом дикого коня нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє. Автор пише, що це „ дика країна”, у якій „ дикі степи”,” дикий праліс”,” дика площіна”. У поемі створюється емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще не освоєною землею. Картини пейзажів змальовують „ дику природу”, зображення якої теж має символічне значення. Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили самого героя. Вороння символізує смерть. Степ - вільнолюбивий дух Мазепи. Буйний чагарник, ліс – перепони на життєвому шляху героя. Вечірній холод, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи. Ранок, біла мла, схід сонця є символами надії.

Відома українська дослідниця С.Павличко писала: „ Образ України в поемі складається з деталей портрета й натури самого гетьмана, з романтичних картин природи і навіть з образу дикого , необ”їждженого коня, який приніс Мазепу на Україну, діставшись своєї землі , почувши іржання рідних табунів, падає мертвим».

Вчитель: Образ Мазепи створено не тільки в літературі , але й у живописі та музиці. Вам були представлені репродукції картин Делакруа, Ораса Верне та невідомих митців. П. І. Чайковський створив оперу „ Мазепа” за поемою О.С. Пушкіна . Але існує ще один музичний твір, про який нам розповість наш музикознавець

6 . Мазепа в живописі та музиці. 1837-1925рр—20 музичних творів про Мазепу написано під враженням від поеми Байрона.

Ференц Ліст - геніальний угорський композитор і піаніст, був знайомий з В.Гюго, прекрасно знав легенду про Мазепу та поему Гюго, яка його і наштовхнула на створення етюду „. Мазепа”, який був написаний в період з 1841 по 1861рр.(прослуховування твору)

· Вчитель: Яке враження від твору? Чи вдалося автору передати динамізм подій?

· Проблемне питання (відповіді учнів)

Бунтарський дух непокори і незламна воля приваблюють в образі Мазепи.

Підсумкова бесіда „ Мікрофон”

-Що вам запам”яталось , що нового ви дізналися , яке враження справила на вас поема Байрона.

Оцінки за урок.

Д/з Написати твір-мініатюру на тему: « Риси романтичного героя в образі Мазепи за одноіменною поемою Д.Байрона»

Розробка уроку « Д.Г. Байрон. Поема « Мазепа». Її історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи» із зарубіжної літератури в 9 класі.

Кучмак Оксана Орестівна, учитель зарубіжної літератури, Мостиська ЗОШ І-ІІ ступенів Львівська область.

Анотація: План-конспект уроку, мета якого допомогти учням зрозуміти зміст поеми Дж. Байрона „ Мазепа”, з”ясувати ознаки історизму та романтизму у творі; розкрити риси романтичного героя в образі Мазепи; розвивати навички самостійної роботи, виразного читання, логічного мислення; виховувати зацікавленість до історичного минулого своєї країни, вміння працювати в парах.